Персональный сайт Сергія Запорожана

Журналісти проти Цапюка. Суддею буде С. Ларін?

sergio62 — Tue, 14 Feb 2012 11:31:05 GMT

Автор: sergio62

08.02.2012

На 13-ій звітно-виборній конференції обласної журналістської організації, яка відбулася наприкінці січня, чимало списів було зламано навколо питання недостатньої активності голови і правління облорганізації НСЖУ у справі захисту журналістських колективів і окремих журналістів від переслідувань і тиску з боку влади, силових структур за критику і різкі оціночні судження.
Останнім часом не з кращого боку демонструють своє «усєрдіє» міський голова Олександрії Степан Цапюк і його заступник Людмила Давиденко. С.Цапюк ще минулого року відзначився погрозами на адресу низки ЗМІ, які помилково сплутали його і селищного Олександрівського голову, висунувши обвинувачення в отриманні хабара. І хоч за пару годин помилку в інформаційних стрічках було виправлено, Степан Кирилович відчув себе настільки ображеним, що обіцяв усіх засадити до буцегарні… Вже нинішнього року Цапюк судиться з 1+1 і журналістом Олегом Дейнекою, які розповіли у програмі «Гроші» про деякі факти діяльності цього посадовця.
І ось вже рідна Олександрія! Де ж, як не тут, показати журналістам, хто в домі хазяїн? Не відстає від шефа і його перша заступниця.
Переобраний голова обласної організації НСЖУ Юрій Сердюченко і нове правління облорганізації НСЖУ на своєму засіданні обговорили ситуацію, яка склалася в Олександрії у стосунках влади і ЗМІ, і прийняли Звернення до керівників області, де обґрунтовують необхідність їхнього втручання у обставини.
Пікантність ситуації полягає у тому, що і обласне керівництво, і олександрійське керівництво є представниками однієї партії – правлячої Партії Регіонів. Тобто, якщо Ларін, як державний службовець, напряму не може вплинути на орган місцевого самоврядування, яким є міський голова і міськвиконком Олександрії, то як партійний начальник пістонів може вставити по саме нікуди… Питання: чи потрібен Ларіну напередодні виборів конфлікт зі ЗМІ у регіоні?
Нижче подаю офіційний документ, і хочу запитати колег-журналістів, редакторів, чиновників, депутатів, усіх небайдужих до теми стосунків влади і ЗМІ: « А що б ВИ робили на місці Ларіна? Яку пораду ВИ дали б йому, щоб цивілізовано вирішити конфлікт і подати зразок іншим для наслідування?»

Звернення

до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації
Ларіна С.М. та голови Кіровоградської обласної ради Ковальчука М.М.

Шановні Сергію Миколайовичу та Миколо Михайловичу!

Правління обласної організації Національної спілки журналістів України серйозно занепокоєне станом свободи слова в місті Олександрії. Вже тривалий час тут з боку чиновників чиниться тиск на окремі засоби масової інформації, лунають відверті погрози на адресу журналістів. Ось і нещодавно на прес-конференції та засіданні виконкому міської ради представники влади в черговий раз залякували та ображали журналістів, вимагали припинити критику їхньої діяльності. Особливою активністю в цій справі, як завжди, відзначилася перший заступник міського голови Людмила Давиденко, в якої є підстави бути невдоволеною принциповою позицією місцевих ЗМІ, адже вони разом з громадськістю завадили їй прибрати до рук службову квартиру.
Журналісти знають, що Давиденко та її колеги даремно слів на вітер не кидають, що їхні погрози переходять в конкретні дії. Наприклад, улітку минулого року силами комунального підприємства «Житлогосп», яке підпорядковується міськвиконкому, було припинено трансляцію телевізійних каналів абонентам приватної кабельної мережі ТРК «Контакт-ЛТД». Звичною практикою в місті стало відключення телевізійників від електроживлення, заборона доступу в приміщення, де знаходиться обладнання, та інше.
Нова хвиля тиску на олександрійські ЗМІ, в тому числі й шляхом втручання в їхню господарську діяльність, викликана серією критичних публікацій та телерепортажів про не зовсім привабливий бік діяльності Л.Давиденко. Так, завдяки журналістам громадськість дізналася, що конкурс на оренду міського комунального ринку виграло приватне підприємство, де одним із засновників є її дочка, а сам конкурс проходив під головуванням Л.Давиденко. Факт незаконності дій з передачі ринку в оренду вже визнано судом першої інстанції, але замість того, щоб визнати свою провину й виправити ситуацію, влада ополчилася проти журналістів. 30 січня нинішнього року ТОВ «ТРК «Контакт-ЛТД» та ТОВ «ТРК «Інтелкон» отримали листи за підписом міського голови С.Цапюка з вимогою демонтувати кабельну мережу провайдерів-мовників у багатоповерхових будинках до 1 лютого, тобто протягом одного дня. Аргумент: нібито прокладання кабельних мереж здійснювалося самовільно, без узгодження з владними структурами. В той же час товариства мають угоди з власниками квартир і допоміжних приміщень на прокладання кабелю і розміщення обладнання, а також з КП «Житлогосп», на балансі якого перебувають багатоповерхівки.
Такі дії керівників міста Олександрії, зокрема першого заступника міського голови Л.Давиденко, правління обласної організації НСЖУ розцінює як грубе порушення службовими особами Конституції та чинного законодавства у сфері інформації та діяльності засобів масової інформації, як реальне обмеження свободи слова, як спробу взяти під контроль ЗМІ, незалежно від їх форм власності, напередодні парламентських виборів. Враховуючи запевнення Президента України В.Януковича про те, що він жорстко реагуватиме на подібні дії, ми звертаємося до Вас, його представника в області, з проханням невідкладно розглянути ситуацію, що виникла навколо діяльності олександрійських ЗМІ, та забезпечити дотримання законності олександрійськими чиновниками. Гадаємо, зробити це Вам буде не важко, адже керівники міста Олександрії є членами Партії регіонів, обласну організацію якої Ви очолюєте.
Вважаємо також необхідним, з метою запобігання проявам порушення свободи слова в інших районах і містах області та забезпечення нормальних умов для виконання журналістами своїх обов’язків, розглянути на колегії обласної державної адміністрації питання про виконання закону про державну підтримку ЗМІ, залучивши до його підготовки незалежних експертів, членів правління обласної організації НСЖУ. Підсумком його має стати вироблення конкретних заходів та рекомендацій, спрямованих на забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ.

Прийнято на засіданні правління Кіровоградської обласної організації НСЖУ
3 лютого 2012 року

Чи виконають доручення Ларіна?

sergio62 — Tue, 14 Feb 2012 11:29:14 GMT

Автор: sergio62

07.02.2012

Голова ОДА С.М.Ларін підписав доручення керівникам органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування за підсумками зустрічі із активом громадсько-політичного клубу «Перевесло». На мій погляд, це результат цілком конкретної розмови і розуміння зі сторони очільника області важливості порушених при зустрічі питань. Це перша спроба вести конструктивний діалог в інтересах суспільства сил, які багато хто у місті вважає опонентами. Як показує документ, точок прикладання спільних зусиль вистачає. І це головне, а політичні протиріччя нехай розсудить виборець восени.
Публікую цей документ тому, щоб цей факт став ще одним елементом контролю громадськості за діями влади: чи робиться те, що написано?

ДОРУЧЕННЯ
за результатами зустрічі голови обласної державної адміністрації з активом громадсько-політичного клубу «Перевесло»

23 січня 2012 року Зелінському С.Е.

1. Забезпечити підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та інших осіб, які забезпечують виконання функцій держави щодо поліпшення знань з української мови Термін виконання -протягом 2012 року

Кондратьєва Т.В. – контроль. Зелінськоий С.Е. – надання інформації про стан виконання доручення голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року. Вишневській В.Ю.

2. Започаткувати при «Інформаційно-ресурсному центрі» інститутів громадянського суспільства області курси з української мови із залученням активістів громадсько-політичного клубу «Перевесло» до викладання основ української мови на громадських засадах. Термін виконання -протягом 2012 року

3. Запрошувати активістів громадсько-політичного клубу «Перевесло» до участі в роботі комісій, засіданнях Громадської ради та громадської гуманітарної ради при облдержадміністрації та враховувати їх пропозиції під час формування планів роботи даних консультативно-дорадчих органів. Термін виконання -постійно

До пунктів 2-3: Кондратьєва Т.В. – контроль. Вишневська В.Ю. – надання інформації з даного питання голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.

Животовській В.Г.

4. Розробити обласну програму розвитку театрального мистецтва Кіровоградщини на 2012-2015 роки. Термін виконання -до 2 липня 2012 року

5. Розробити грунтовний обласний план заходів з нагоди відзначення
130-ї річниці з дня заснування Кіровоградського акедемічного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького.

Термін виконання -

до 1 березня 2012 року

6. Забезпечити здійснення кадрової політики у підпорядкованих закладах культури відповідно до чинного законодавства та у спосіб, який не породжуватиме конфліктних ситуацій. Термін виконання -постійно

7. Залучати до постановок театральних вистав, фестивалів, святкових концертів та інших мистецьких заходів режисерів, які народились на Кіровоградщині. Термін виконання -постійно

До пунктів 4-7: Пастух Г.В. – контроль. Животовська В.Г. – надання інформації із зазначених питань голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.
Лещенко Е.В.,
головам райдержадміністрацій, міським головам

8. Вжити заходи щодо збільшення у загальноосвітніх навчальних закладах кількості навчально-комп’ютерних комплексів, які оснащені українізованими версіями програмного забезпечення. Термін виконання -протягом 2012 року

9. Забезпечити бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів збірниками творів письменників рідного краю «Блакитні вежі». Термін виконання -протягом 2012 року

10. Створити належні умови для проведення в області відповідних етапів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, конкурсів та турнірів з української мови.

Термін виконання -

протягом 2012 року

11. Вжити заходи щодо розширення мережі профільних класів з української філології, класів допрофільної підготовки з української мови у загальноосвітніх навчальних закладах області. Термін виконання -протягом 2012 року

12. Організувати проведення навчальними закладами спільно з громадськими організаціями, які займаються популяризацією української мови, конференцій, засідань «за круглим столом», інших тематичних заходів, присвячених питанням розвитку української мови. Термін виконання -протягом 2012 року

13. Посилити контроль за організацією навчально-виховного процесу українською мовою у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, які розташовані у містах обласного значення. Термін виконання -протягом 2012 року

До пунктів 8-13: Пастух Г.В. – контроль. Голови райдержадміністрацій, міські голови – надання інформації про стан виконання доручення управлінню освіти і науки облдержадміністрації до 30 листопада 2012 року. Лещенко Е.В. – узагальнену інформацію надати голові облдержадміністрації до 17 грудня 2012 року. Саінсусу О.Д.

14. Вивчити питання щодо можливості включення науковців, спеціалістів з краєзнавства, географії та історії рідного краю до складу міської топонімічної комісії при виконкомі Кіровоградської міської ради. Термін виконання -І квартал 2012 року

Пастух Г.В. – контроль. Саінсус О.Д. – надання інформації про стан виконання доручення управлінню культури та туризму облдержадміністрації до 5 квітня 2012 року.
Животовська В.Г. – надання узагальненої інформації голові облдержадміністрації до
10 квітня 2012 року.
15. Рекомендувати здійснювати прийняття рішень щодо перейменування вулиць, площ, скверів тощо після попереднього обговорення цих питань на засіданнях «за круглим столом», науково-практичних конференціях, засіданнях Громадської ради при міськвиконкомі тощо, із залученням до участі в них науковців, краєзнавців, географів, істориків та представників громадськості міста. Термін виконання -постійно

Серпокрилов В.М. – контроль. Саінсус О.Д. – надання інформації з даного питання управлінню культури та туризму облдержадміністрації до 20 грудня 2012 року. Животовська В.Г. – надання узагальненої інформації голові облдержадміністрації до
25 грудня 2012 року.

Шустер Є.М.,
головам райдержадміністрацій, міським головам

16. Організувати роботу із здійснення в регіональних і місцевих засобах масової інформації заходів щодо посилення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на висвітлення питань державотворення та консолідації українського суспільства. Термін виконання -постійно

Кондратьєва Т.В. – контроль. Голови райдержадміністрацій, міські голови – надання інформації про стан виконання доручення управлінню у справах преси та інформації облдержадміністрації до 20 грудня 2012 року. Шустер Є.М. – надання узагальненої інформації голові облдержадміністрації до 25 грудня 2012 року.
С.ЛАРІН

Спецоперація піарників Ларіна

sergio62 — Tue, 14 Feb 2012 11:26:21 GMT

Автор: sergio62

03.02.2012

Чесно, мені жаль С.Ларіна, якщо його підлеглі цим займаються. Виявляється, для президента вони готували картинку ( за часів царя це явище мало назву – потьомкінскіє дєрєвні), а не хотіли показати справжній стан справ у регіоні. Хто ж отримає медаль за успішну спецоперацію: Талашкевич, Шустер, Пожидаєв чи очільники ДАІ й МНС?
Виявляється, якби не потреба пошити в дурні опозицію, то площа Кірова так і лежала б покрита первозданним снігом ( для чого її чистити для кіровоградців?). Ось де виявилася позитивна роль опозиції: хоч у такий спосіб, через переляк влади, змусили її хоч трохи прибрати сніг з площі. Якби не мітинг- пікет, ніхто б площу Кірова не чистив, адже вони, куратори спецоперації, самі визнають, що знали наперед: президент у центрі міста не буде, але так мужньо кидали лопатами…
Дуже хитромудрі піарники аж захлинаються від щастя, мовляв, « спецоперація влади пройшла успішно» і «опозиційні лідери заковтнули наживку». Хочеться запитати: звідки ця дитяча наївність і теляча радість ?
По-перше, опозиція подала заявку на мітинг-пікет напередодні і організатори візиту президента наперед знали де, хто і скільки орієнтовно людей прийде на акцію. Якби навіть Янукович і був у приміщенні ОДА, ніхто і не плекав надію, що він вийшов би до пікетувальників. Знамо, не царське це діло…
Але так відверто писати про примітивні придворні інтриги – тільки псувати імідж Ларіну. Президент і його свита, якщо справді схоче, знайде масу матеріалів про пікет на площі Кірова з Інтернету. І тільки піарники голови ОДА думають, що вбили дракона (опозицію!), заплутавши її ( опозицію) у трьох недолугих соснах… вибачте, спробах дезинформації, які так догідливо розповсюджували Інтернет-ресурси, які одержують ексклюзивну інформацію із владних кабінетів ( і часто цим хизуються).
А тепер до першоджерел.
Це – уривок звіту про візит Януковича на сайті «весь Кіровоград»:
«Цікава історія трапилась з мітингом-протестом, який організував місцевий Комітет опору диктатурі. Опозиціонери надзвичайно хотіли зіпсувати картинку, яку готувала влада для президента. А влада, в свою чергу, робила все, щоб цього не відбулося і, фактично, пошила в дурні організаторів пікету. Напередодні візиту в інформаційний простір регіону було запущено повідомлення, що президент проведе нараду з міністрами і губернаторами в приміщенні Кіровоградської облдержадміністрації. На підтвердження цього на головній площі міста імені Кірова з’явились кілька десятків МНСників, що активно відчищали площу від снігу.
Потім з’явилась інформація, що в самій ОДА в авральному порядку фарбують стіни, а ввечері ДАІ розповсюдило повідомлення, що, в зв’язку з проведенням спеціальних заходів (зрозуміло, що мався на увазі проїзд кортежу президента) рух центром міста буде обмежено. Опозиційні лідери заковтнули наживку і оголосили, що о 12 годині відбудеться мітинг на площі Кірова. Хоча, насправді, президент проводив нараду в приміщенні НВП «Радій». Невелика спецоперація влади пройшла успішно, хоч опозиціонери поспішили заявити, що вони просто зібрались на пікет і президент їм був не дуже потрібен…

А це відгуки частини тверезо мислячої публіки:

прохожий
Ну и в чем минус оппозиции? В том, что не смогли в лицо Яныку ткнуть лозунг «Влада – геть»? Так ему в Давосе натыкали. Или в том, что Ларин получился белый и пушистый… Очередная показуха. При этом визите я слышал не то что голів РДА не пригласили, даже начальники управлений сидели по местам как мышки. Да оно и понятно. Зачем? Что им говорить? А так, картинка, перерезание ленточек. Обещание распространить опыт (???) на всю страну.

DEEMA
Президент прилетел на своём вертолёте, в свой аэропорт… проехал по объездной… в гости к Ларину.А мы ,кировоградцы, как-то и не заметили. И такая хорошая жизнь у нас в Кировограде и всё есть и нет никаких проблем!

Deema
А зачем вопросы президенту задавать? У него своих хлопот полно… зачем ему наши проблемы и заботы. Прочитав статью, я понял, что живу в самом продвинутом городе Украины, и аэропорт у нас международный,и авиакомпания «Урга» образец для подражания и центр перинатальный есть. Интересно, он выучил название? А вы, господа, жалуетесь…

Напишіть ваш комментар
ДЕМОКРАТИЯ – это когда можно послать власть куда надо, и не бояться. ДИКТАТУРА – это когда можно послать власть и бояться. Нынешняя УКРАИНА ДЛЯ ЛЮДЕЙ – это когда можно никого никуда не посылать и всё равно бояться. Но именно такую страну тут поддерживают известные тролли за немного денег и о такой мочат, пописывая или верноподданическую или несущественную фигню остальные. А большинство только читает. Но боятся все… Всё, ребята, приехали… Хуже уже не будет – хуже только смерть…

OLGA
молодцы люди, очень смело , что вышли и не побоялись. А что, нужно было бегать за презом? Жаль, что журналисты пишут заангажированно, ребята, не бойтесь, вырабатывайте иммунитет и вы будете интереснее людям.

umumba
что- то вы нынче резко, как то, на людей ,что имеют собственное мнение и не согласны с властью, напирать стали. И дураками они у вас уже числятся, а власть уже молодцы: и площадь почистили от снега, и пикетчиков обманули.

snaiper
Приезжай почаще,глядишь и дороги мало-мальски до ума довели бы.
Надо было пикетчикам плакат нарисовать не»Банду-геть»,но сердечко на синем фоне и надпись:какие дороги-такая встреча.Глядишь и результат мог быть.)))

«Перевесло» відроджується

sergio62 — Tue, 14 Feb 2012 11:22:26 GMT

Автор: sergio62

05.01.2012

Вчора, 4 січня 2012 року, на зборах громадськості міста прийнято рішення про відновлення діяльності у Кіровограді громадсько-політичного клубу «Перевесло». Кіровоградці середнього і старшого покоління пам’ятають, яку роль відіграло «Перевесло» у 1989-1992 роках. Це громадське об’єднання на чолі із Володимиром Панченком було каталізатором і натхненником більшості акцій, спрямованих на відродження української мови, культури, історії, традицій. «Перевесло» відіграло ключову роль під час перших альтернативних виборів в Україні. Згадаємо, тоді, ще у Радянському Союзі, завдяки вмілій організаційній та ідеологічній роботі кіровоградці обрали до Верховної Ради України першого скликання не комуністів, а представників демократичної опозиції Володимира Панченка та Віктора Шишкіна.
І ось через два десятиліття, коли держава знову потрапила у складне політичне, економічне і, особливо, духовне закріпачення провладними апологетами «русского мира», творча інтелігенція краю вирішила не мовчати, а чітко і рішуче заявити владі про свою незгоду із політикою згортання всього українського, байдужості влади до діяльності творчих спілок, митців. Про це на зборах говорили заслужений журналіст України Броніслав Куманський, доктор філологічних наук Григорій Клочек, голови обласних організацій Національних спілок письменників та художників Василь Бондар та Михайло Надєждін, кандидат філологічних наук Олександр Ракушняк, депутат обласної ради Ірина Малик та ін.
Останньою краплею, яка змусила інтелігенцію міста заявити на повен голос про своє обурення, стало нахабне і цинічне відсторонення від роботи директора театру Корифеїв Михайла Ілляшенка. Замість слів подяки за сумлінну десятилітню творчу працю по збереженню і відродженню славних традицій першого українського професійного театру, навздогін Ілляшенку несуться зухвалі й примітивні звинувачення нібито у розвалі театру і навіть якихось фінансових зловживаннях. Такою є кадрова політика і методи усунення із посад невгодних керівників правлячою Партією регіонів, яка монополізувала сьогодні всю владу на Кіровоградщині.
Першим документом відродженого «Перевесла» стало звернення до очільників області Сергія Ларіна та Миколи Ковальчука розібратися по суті конфлікту, не застосовувати партійний принцип при кадрових змінах, до того ж у такій делікатній сфері як театр. Присутні висловили бажання і готовність взяти участь в акціях протесту, спрямованих на захист акторів і керівника театру імені Кропивницького.

Запитання С.Ларіну. Детально

sergio62 — Tue, 14 Feb 2012 11:20:50 GMT

Запитання С.Ларіну. Детально
Автор: sergio62

22.12.2011

Заступник гендира КОДТРК Андрій Богданович збирає на своєму блозі запитання на прямий ефір С.М.Ларіна, який він планує провести завтра о 19.45. Мене цікавить доля пропозицій, висловлених на зустрічі Ларіна з керівниками обласних партійних організацій Олександром Ратушняком, тому що ні письмової, ні публічної відповіді не надійшло, а минуло вже більше місяця. Для того, щоб блогерам було зрозуміло, про що йтиме мова на завтрашньому прямому ефірі в тому числі, пропоную детальніше ознайомитися із пропозиціями…
Пропозиції до „перезавантаження” програми «Центральний Регіон-2015»
Шановний Сергію Миколайовичу!
Викладені нижче пропозиції були зібрані і зведені в один документ від представників багатьох місцевих організацій, кіл (журналістів, істориків, філологів, краєзнавців, учителів та ін.) і просто окремих громадян, до думки яких місцева влада чомусь не хоче прислухатися. Сподіваємося, що це ігнорування припиниться, і наші пропозиції будуть розглянуті і внесені до програми дій.
Усі зібрані пропозиції умовно можна об’єднати у чотири блоки:

1 блок пропозицій стосується „Положення про порядок перейменування об’єктів міської топоніміки”.

1. Вважати таким, що втратило силу «Положення про порядок найменування (перейменування) об’єктів міської топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у місті Кіровограді», затверджене рішення міськвиконкому № 1025 від 18.08.2000 р.
2. Затвердити «Положення про порядок найменування (перейменування) об’єктів міської топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у місті Кіровограді» в новій редакції (додається).
3. Вважати таким, що припинив свою діяльність нинішній склад міської топонімічної комісії. Призначити нового голову міської топонімічної комісії, котрому в місячний термін подати на затвердження склад комісії згідно з новим «Положенням». Призупинити дію рішення міськвиконкому про перейменування вулиці Леніна на Дворцову як таке, що було прийняте з порушенням ст. 9. „Закону про місцеве самоврядування в Україні” та не відповідає чинному «Закону про мови в Українській РСР» та духу рішення міськвиконкому № 581 від 25.11.2003 р. «Уточнені назви і переклад українською мовою проспектів, вулиць, провулків, проїздів, тупиків м. Кіровограда», а також викликало негативний резонанс громадськості та критичні оцінки філологів, істориків, краєзнавців міста. З нагоди 130-річчя заснування першого професійного Українського національного реалістичного театру розглянути питання встановлення групового пам’ятника корифеям театру на площі Кірова з перейменуванням її на майдан Корифеїв Українського театру, перейменування вулиці Леніна (Дворцової) на Театральну, увічнення пам’яті ще не згаданих у топоніміці міста таких діячів театру як М. Садовська-Барілотті, М. Садовський, П. Ніщинський. Запропонувати до розгляду новоствореної топонімічної комісії такі пропозиції щодо перейменування вулиць обласного центру:
ñ вул. Орджонікідзе — у вул. Братів Ельворті;
ñ вул. Фрунзе — у вул. Євгена Чикаленка (відомого українського мецената);
ñ вул. Щорса — у вул. Анни Дмитрян (меценатки, засновниці лікарні Св. Анни);
ñ вул. Калініна — у вул. Родини Шульгіних;
ñ вул. Дзержинського — у вул. Миколи Садовського;
ñ вул. Мєдвєдєва — у вул. Леоніда Куценка;
ñ вул. Леніна (Дворцову) — у вул. Театральну.

2 блок пропозицій стосується відзначення у наступному році 130-річчя з дня заснування першого професійного Українського національного театру. Створити оргкомітет для відзначення цього ювілею на загальнодержавному рівні. Розглянути питання встановлення групового пам’ятника корифеям театру на площі Кірова з перейменуванням її на майдан Корифеїв Українського театру. Призупинити дію рішення № 865 сесії Кіровоградської міської ради від 27 жовтня 2011 року в пункті перейменування вулиці Леніна у вулицю Дворцову. Дати експертну оцінку такого перейменування із залученням фахівців (філологів, істориків, краєзнавців та ін.) обласного і загальнодержавного рівня. Провести громадські слухання з питання перейменування вулиці Леніна. На честь корифеїв українського театру з нагоди ювілею перейменувати вулицю Леніна у Театральну. Підтримати проведення в Кіровограді Всеукраїнської конференції науковців, театральних мистецтвознавців, дослідників творчості наших видатних земляків — корифеїв першого Українського національного професійного театру. Клопотати про перевидання у державному видавництві книги нашого видатного земляка письменника і науковця Миколи Смоленчука „Ой літав орел” (єдиного художньо-біографічного роману про життя Марка Кропивницького), виданої в Одесі ще у 1969 році. Перевидати книгу „Кіровоград театральний”.

3 блок стосується пропозицій відзначення 150-річчя (9 грудня цього року) від дня народження видатного українського мецената та громадсько-культурного діяча Євгена Чикаленка. Рекомендувати навчальним і культурним закладам області провести у грудні низку заходів на тему: „Той, хто любив Україну не лише до глибини душі, але й — власної кишені”, присвячених постаті Євгена Харлампійовича Чикаленка. Перейменувати вул. Фрунзе, на якій знаходиться приміщення колишнього Реального земського училища, де навчався Євген Харлампійович у вулицю Чикаленка. Сприяти проведенню просвітницьких заходів про видатного мецената:
◦ перегляд документального фільму про Є.Чикаленка;
◦ презентація книги Володимира Панченка про Є. Чикаленка та ін.

4 блок стосується вшанування жертв Голодомору 32-33 років та політичних репресій. До гуманітарного блоку програми Центральний Регіон включити пункт щодо розробки проекту меморіалу жертвам Голодоморів та політичних репресій і встановлення його на місці пам’ятного хреста на фортечних валах.

Місту потрібен пам’ятник літературному герою!

sergio62 — Tue, 14 Feb 2012 11:18:15 GMT

Автор: sergio62 19.12.2011

Мій товариш Олександр Ратушняк попросив виставити у блозі його статтю, яка стала наслідком обговорення теми памятників у ток-шоу «МИ» 16 грудня. Роблю це із задоволенням, повністю поділяю висловлені Олександром думки.

Сьогодні в Кіровограді активно обговорюється тема встановлення нестандартного пам’ятника. Нестандартний не в значенні «оригінальний», „незвичайний”, „нешаблонний”. Після падіння радянської імперії в мистецтві відбувся відхід від соцреалістичного шаблону, що не могло не позначитися і на пам’ятниках. Провідні тенденції в цьому виді мистецтва можна помітити такі: Пам’ятники зійшли з постаментів. Сьогодні вони прогулюються площами та бульварами наших міст, сидять на лавках у парках та скверах, за столиками кав’ярень. Їх можна легко сплутати з перехожими. Вони стали ближчими до народу і контактнішими — з ними можна сфотографуватися в обнімку, сісти їм на коліна, потримати за руку (вухо, носа та інше). Вони посеред нас. Цьому також сприяє друга тенденція — відхід від гігантоманії. Якщо в радянські часи будували за принципом чим вище, тим краще, то тепер — це пам’ятники з пропорціями, що, зазвичай, відповідають реальному людському зросту, тим параметрам, які за життя були притаманні увічненим людям. Пам’ятники швидше нагадують фігури з музею мадам Тюссо, але із бронзи, а не з воску. Це теж робить їх ближчими до нас. Змінилася не лише форма — змінився зміст пам’ятників. Замість вождів — постали образи відомих (актори, письменники, музиканти та ін.) і невідомих (збірні образи двірників, ліхтарників, сажотрусів, водопровідників та ін.) людей і не тільки людей – відомі пам’ятники галушкам, вареникам, молотку, салові тощо. Кіровоград поки що в цьому пасе задніх. Не те, щоб зовсім — з’явилась бабка-прибулець біля салону художника О. Кадигроба, стріла Амура біля міськвиконкому, наробив шуму і зник двірник із заліза, але це події містечкового масштабу. Який же пам’ятник потрібен, щоб він став водночас і окрасою міста, і заявив про нас далеко за межами області, ще й став брендовим?! Надзвичайно популярними в усьому світі сьогодні є пам’ятники літературним та кіно або мультгероям. Найперша вимога до такого пам’ятника — його впізнаваність за межами окремого міста (краю). Іншими словами — це читабельність (або глядацький рейтинг) того твору, з якого постав той чи інший герой, а також ім’я автора, який його створив (чи актора, що зіграв / озвучив роль і т.п.). Така впізнаваність забезпечить успіх пам’ятнику, коли гостям міста не доведеться нічого пояснювати, а достатньо буде просто підвести до нього і їм стане все зрозуміло! Другою важливою вимогою до такого пам’ятника є презентація свого краю. Так, Полтавщина представлена пам’ятниками героям з творів Гоголя, Котляревського, Черкащина — героями із Шевченкового Кобзаря, прототипом яких є сам Тарас. Надзвичайно популярними у є пам’ятники героям із кіно екранізацій («За двома зайцями», «12 стільців» тощо). Ще один критерій — такий пам’ятник повинен дарувати позитив. Адже це те, що ми повідомляємо про себе світові, те, що про нас пам’ятатимуть! Я до цих пір згадую Білого Біма з чорним вухом, що сидів прямо на тротуарі центральної вулиці Воронежа, або мультгероїв з „Кошеняти з вулиці Лізюкова” у цьому ж місті. Пам’ятники Бременським музикам, Шерлоку Холмсу і доктору Ватсону, Дон Кіхоту і Санчо Пансі, Тому Сойєру і Гекльбері Фіну тощо. Ряд цих прикладів можна продовжувати нескінченно довго. Федько-халамидник – Том Сойєр Української літератури Але яких літературних героїв маємо ми, впізнаваних не лише в нашому місті чи області, але й за її межами?! Їх може бути декілька, але лідером тут безперечно є образ Федька-халамидника, благородного вуличного хулігана, створеного нашим відомим земляком Володимиром Винниченком, який ось уже 20 років підкоряє серця юних читачів всієї України своєю сміливістю, чесністю, безкомпромісністю, тим, що ніколи не зраджував і не видавав друзів. Він трішки задиркуватий, але справедливий! До того ж в його образ автор заклав деякі автобіографічні мотиви. Федька-халамидника справедливо можна назвати Томом Сойєром української літератури! До того ж новелу Володимира Винниченка введено до шкільної програми у 6 класі, тож вона є обов’язковою для читання усіма школярами України. Цей факт також має забезпечити впізнаваність Федьку-халамиднику! Яким я бачу цей пам’ятник? Це може бути плита посеред річки Інгул, схожа на пливучу крижину, по якій Федько перебігає на інший берег (це кульмінаційний епізод твору), або фігура бешкетника-хлопчака, що над річкою запускає повітряного змія. Пам’ятаймо про своє! Нам є чим пишатися!

Олександр Ратушняк, кандидат педагогічних наук

Просмотров:527 Комментариев:45

Ignatov говорит: 19.12.2011 в 13:01 Дуже добре.
Але якщо згадати як і з,яких причин в Кіровограді відродилася вулиця «Дворцова», то скоріш за все «кративне»,правляче міське собраніє впровадить кіровоградцям пам.ятник російської цариці Єлізавети,або когось з її фаворитів.

Alex говорит: 19.12.2011 в 15:08 Возрождение названий улиц произошло в соответствии с действующим законом Украины о географических названиях.В нем прямо сказано-переименование-значит возвращение исторического наименования населенному пункту,а не придумывание нового.

marcello говорит: 20.12.2011 в 16:12 Чого нормально було б замість Кірова поставити… За указом Єлизавети була заснована фортеця, яка переросла в місто Якщо не ця імператриця, можливо нашого міста і не було б…..

Prolisok говорит: 19.12.2011 в 13:23 Ідея дуже класна. Особисто я, завжди бачив у Федьку-халамиднику частинку себе. І ніколи цього не соромився. А тому, є пропозиція до адміністрації сайту «УЦ» та активних блогерів: протягом тижня пропонуємо своїваріанти літературного героя, який був би гідним увічнення у бронзі, після цього адміністрація виставляє на сайт голосування, за результатами голосування створюємо ініціативну групу, скульптори (а вони в Кіровограді є…) розробляють проекти, голосуємо, обираємо кращий і до наступного дня міста (а може й раніше) відкриваємо новий пам`ятник…. Осбисто я підтримую Федька-халамидника…

Ignatov говорит: 19.12.2011 в 13:39 Авжеж. Дуже органічно пам’ятник кіровоградському гавріку виглядав би на убогій і покинутій набережній Інгулу, але з урахуванням того, що вся земля в місті, у тому числі набережна і тротуари здані в оренду на 49 років кіровоградським депутатам, і їх родичам за 10 гривень сотка, то навряд чи ми побачимо цю ідею реалізованою. Але хіба що через 49 років.

Prolisok говорит: 19.12.2011 в 13:43 Ignatov: Слушне зауваження Але невже наші надактивні блогери, які вважають себе наближеними до влади, не зможуть вирішити таке просте питання, заради суспільної користі?

Ignatov говорит: 19.12.2011 в 14:09 Если не смогли решить за пятачок тротуара,где недолго постоял образцовый кировоградский дворник,то за набережную тем более. Вот если бы вы там Камаз мусора высыпали,это другое дело,никто бы и не заметил и ходили бы годами переципались через него, а если памятник,то не в жисть. Они конечно предложать купить сотку земли под него, тыщ так за 50 баксов,не меньше, а по другому нет. Вариант конечно еще поставить памятник Шаталину или Ларину в виде» хлопчіка-халамидника»,потом опосле пепеименуем,конечно,но а пока не вижу вариантов.

Prolisok говорит: 19.12.2011 в 14:28 +100500

Кировоградец говорит: 19.12.2011 в 14:45 Со школы всегда нравился Федько! И памятник ему однозначно нужно делать! А насчет места – давно пора в городе обозначить земли в аренде (и арендаторов), чтобы было легче было определиться. В детстве как-то катался на льдинах в горсаду и тоже провалился в воду с другом. Но и вылезти получилось, и не заболел даже. Повезло.

Prolisok говорит: 19.12.2011 в 14:49 Кировоградец говорит: «давно пора в городе обозначить земли в аренде». Таємниця за сімома печатками. Інформацію отримати НЕМОЖЛИВО! Перевіряв особисто!

Руслан Мишериченко говорит: 19.12.2011 в 14:50 Якщо вже говорити про пам»ятник саме літературному герою (героям), то варіант з «Трьома товстунами», героями Юрія Олеші, який зайняв одне з чільних місць в нещодавному опитуванні, теж не можна відкидати.
Тим більше, що при всій повазі до В.К. Винниченка та його Федька, образ Товстунів є ( можливо поки що) набагато впізнаванішим.

marcello говорит: 20.12.2011 в 16:16 Читайте більше української літератури і будете взнавати А товстунам незабаром поставлять, коли влада візметься за боротьбу з ожирінням нації, підскоче долар та ціни стрибнуть вдвічі

Руслан Мишериченко говорит: 20.12.2011 в 16:53 Ну, по-перше, читав. А, по-друге, поділяю літературу виключно за принципом цікаво-нецікаво. Мені особисто.

Prolisok говорит: 19.12.2011 в 14:55 Так, образ Товстунів можливо і є найбільш взнаваним, але, якщо чесно (ИМХО), Федько це, все ж таки знаковий образ. Він, напевно, уособлює збірний образ дитини, власне нашого степового краю…

Rainbow говорит: 19.12.2011 в 15:19 Може, більш знаковим був би пам»ятник за мотивами «Вершників» Яновського. і з приписом – пам»ятати й не повторяти… або щось на зразок того.
Або памятник Калитці… на цей би може хтось із зажиточних погодився б, щоб стояв на орендованих сотках.

Rainbow говорит: 19.12.2011 в 15:21 але проти федька нічого не маю.

Rainbow говорит: 19.12.2011 в 15:22 а ще краще – кілька пам»ятників! місто має бути цікавим.

komsomolka говорит: 19.12.2011 в 15:54 А как насчет тематического памятника возле театра им. Кропивницкого? Можно героев знаковых пьес изобразить. Все таки более к Кировограду отношение имеет.

Руслан Мишериченко говорит: 19.12.2011 в 16:38 Идея хорошая, но считаю что это именно тот случай, когда можно и нужно ТРЕБОВАТЬ бюджетного финансирования. Причем не из местного, а из ГОСУДАРСТВЕННОГО бюджета. Имеем право!

Mavka говорит: 19.12.2011 в 16:34 підтримую Олександра Михайловича!!! І саме картину де Федько з кригу на кригу перестрибує, так дивлячись на Інгул ми бачитимемо не лише труби і сміття, а й витвір мистецтва . І це чудова ідея для креативного міста. І, якщо вже так прийнято називати Кіровоград «Маленьким Парижем» то час вже давно зробити свою «Маленьку Ейфелеву вежу».

Alex говорит: 19.12.2011 в 17:04 «Після падіння радянської імперії в мистецтві-»…довольно примитивное представление о советском искусстве и истории.Оно было разным.Ему есть чем гордиться.
Примитивизм оценок кастрирует воображение автора,он ищет новые шаблоны-»Надзвичайно популярними в усьому світі сьогодні…»-это о зарубежном,а вот и отечественный
» Так, Полтавщина представлена пам’ятниками героям з творів Гоголя, Котляревського, Черкащина — героями із Шевченкового Кобзаря, прототипом яких є сам Тарас. Надзвичайно популярними у є пам’ятники героям із кіно екранізацій («За двома зайцями», .Кстати,упоминаются персонажи советского фильма,тем самым,автор сам себя высек как унтер-офицерская вдова.Поделом!
Критерий-позитив,также иллюстрируется примерами разных стран и городов,различных эпох и народов.В конце концов получаем героя -двойника-»Федько-халамидник – Том Сойєр Української літератури» .Странно,чем настойчивее идет самоидентификация наци за счет ближайшей истории,тем меньше украинского в нем остается.Подобие Эуропы под лозунгом -купуй свое!

Fredd говорит: 19.12.2011 в 17:31 А вообще , кто кроме учеников 6-го класса , которые типа изучают творение про него, а потом сразу забывают , помнят этого героя ? Да никто … И все больше мне приходит в голову такая шальная мысля , что всеми этими разговорами про памятники различным литераторам , различного рода «арсеналами» , пытаются отвлечь думающий народ от более приземленных вопросов. Ведь одним искусством сыт не будешь , каким бы оно высоким не было .

Ignatov говорит: 19.12.2011 в 17:51 Фредд,Алекс, кукситься и изображать из себя лимон в этот день — плохая примета. Учтите.
Вы бы еще возразили празднование святого Николая. А как же,ведь празднование св.Николая «отвлекает думающий народ»,типа от приземленных вопросов и дат. Например 19 декабря 1918года — было постановление Совета народных комиссаров о создании Особых отделений (военной контрразведки) в частях Рабоче-крестьянской Красной Армии. Алекс, может расскажите как празднует Россия сие событие?

d_n говорит: 20.12.2011 в 08:05 Пропоную на хуторі Надія створити галерею героїв Карпенка-Карого. І місце непогане і туристів привабить. Там і Калитці і Пузиреві знайдеться куточок.

Ignatov говорит: 20.12.2011 в 08:40 Тобишь подальше от города,все украинское.Ведь оно такое опасное, попахивает украинским национализмом. На хутор его. А Елисаветграду его колониальное значение с колониальными названиями и памятниками.

Alex говорит: 20.12.2011 в 12:21 «Тобишь подальше от города,все украинское.»-Замечательно! Василь Стус понимал эту проблему так:раз современная культура-урбанистическая,в городах Украины много русских,то украинской культуре расцвета не видать.Поэтому в тюремных тетрадях он писал:для русских черта оседлости- село,а украинцев-в город ,Демократ предлагал сегрегацию.
Ну,а этот пред «вырубить» легко-Османская империя шантажировала Россию,требуя срыть крепость святой Елизаветы.Казалось,войны не избежать.Тем не менее,не испугавшись Порты,давления европейских дворов,правительство императрицы Елизаветы Петровны не испугалось ультиматума и проявила готовность защищать крепость,послужившей началом города Елисаветград.

marcello говорит: 20.12.2011 в 16:24 Не потрібно бути дрібязковими і меншовартісними…. Якщо Україна на момент заснування нашого міста не була незалежною…бо в цьому є велика вина і самих українців, то це потрібно визнавати… Історію потрібно вчити і поважати Да Єлизавета заснувала наше місто…. ну що з того…. потрібно віддати їй шану…. Не Кірову ж

Alex говорит: 20.12.2011 в 12:25 Последнее дополнение к фразе:»А Елисаветграду его колониальное значение с колониальными названиями и памятниками.». У России не было колоний.Российская империя СТРОИЛАСЬ,в отличие от Австро-Венгерской,не по национальному принципу,а социальному и конфессиональному.

Ignatov говорит: 20.12.2011 в 16:14 Названия сути не меняют. Европейские колонизаторы,так хоть называли все своими именами,московские же выдумывали различные сказки для себя и своих деток,хотя по сути это была жесточайшая колонизация.

СанСанич говорит: 20.12.2011 в 12:41 После постов Ignatovа и говорить расхотелось. Святая ЕлиСавета и ЕлиЗавета – это совершенно разные люди. Читайте первоисточники.

Руслан Мишериченко говорит: 20.12.2011 в 12:55 О том что «Святая ЕлиСавета и ЕлиЗавета – это совершенно разные люди» никто и не пытается спорить. Тем более, что Ignatov этого и не утверждал. Вопрос только в том, что «правописательная» формы «ЕлиЗавета» в середине 18 века если и существовала, то, возможно, применительно к простолюдинкам. По крайней мере в указе об основании города (фотокопия имеется) императрица именует себя именно ЕлиСаветой, а не как то иначе.

Alex говорит: 20.12.2011 в 14:03 В первоистоисточниках-Елисавета.Смотри Полное собрание законов Росссийской империи Вып.-1

Ignatov говорит: 20.12.2011 в 16:11 Саныч,вы сами внимательнее читайте. Где вы нашли у меня подобное утверждение?
Просто поумничать?

СанСанич говорит: 20.12.2011 в 13:32 Но смысл-то в название крепости вкладывался исходя из имени тетки Иисуса, а не императрицы, хотя ЕлиЗавета считала Св. Елисавету своей покровительницей.

Ignatov говорит: 20.12.2011 в 16:21 Это уже даже школьники знают, и что? Город-крепость по сути был колониальным,все основные названия в городе были так называемые великорусские, огромное количество русских переселенцев гнали со всей России осваивать эти края, а также противостоять украинскому этносу и заселять ростущий город. Одна афера Хорвата с его «Новой Сербией» чего стоит. Главное ,чтобы украинским духом здесь не пахло. Похоже,что нынешний губер и его прихлебатели считают так же как и столетия назад.

Alex говорит: 20.12.2011 в 14:11 http://kirovograd.comments.ua/article/2009/12/08/102425.html-к истории наименования города

Vitalii_ говорит: 20.12.2011 в 16:07 Я только за исторические памятники.

marcello говорит: 20.12.2011 в 16:19 А якже пам’ятник Жовтому князю на Набережній, автор Василь Барка… Як антипод трьом товстосумам Але я за ХАЛАМИДНИКА

Ignatov говорит: 20.12.2011 в 16:26 Кировоградская власть скорее установят памятник пионеру 60-х Коле Громогласову,спасшего тонущего котенка в суровых водах Ингулу,чем украинскому бешкетнику, а вдруг из него вырастит украинский националист? Из «Коли Громогласова» вряд ли, а вот из «Федька Халамидника» может запросто.

Vitalii_ говорит: 20.12.2011 в 16:20 Баловство це все.

marcello говорит: 20.12.2011 в 16:26 Баловством я б назвав ввесь проект «Єлисаветград – креативне місто» та окозамилюванням

Vitalii_ говорит: 20.12.2011 в 16:29 Вообще-то это, тоже.:) sergio62 говорит: 22.12.2011 в 10:50 Якщо підвести риску, – то не все так погано. Більшість учасників обговорення, як на мене, позитивно сприйняли ідею встановлення пам’ятника літературному герою В.Винниченка – Федьку-халамиднику.
Інші пропозиції – Трьом товстунам, Калитці, Пузиреві, Вершникам (Яновського) та ін. теж мають повне право на існування, і, як вірно зазначив(-ла) Rainbow,
…а ще краще – кілька пам»ятників! місто має бути цікавим.
Справді, сам пам’ятник Федьку-халамиднику ( в оригінальному виконанні – посеред річки на крижині, із красивою підсвіткою у нічний час) спонукатиме і молодь, і старше покоління глибше познайомитися із літературною творчістю нашого земляка. Хоча б для того, щоб не соромно було перед гостями міста, відповідаючи на запитання:» А що це у вас за хлопчик по Інгулу бігає?»