У п’ятницю, 24 лютого, у актовій залі ОУНБ ім. Чижевського у Кіровограді відбулося чергове засідання громадсько-політичного об’єднання «Перевесло», на якому обговорювали стан інформаційного простору Кіровоградщини, взаємостосунки преси і влади, преси і громади. Модератор зустрічі, журналіст Сергій Запорожан у вступному слові наголосив, що низька популярність і відповідно малі тиражі місцевих друкованих ЗМІ напряму залежать від якості продукту, запропонованого читачеві. Монополізація газет, телебачення і радіо однією політичною силою та самоцензура журналістів призвели до різкого зниження критичності тематики, матеріалів, інтерв’ю, небажання копати до самого дна, аби знайти корінь проблеми, до тієї прилизаної телекартинки, яку ми нині спостерігаємо на телебаченні. Дуже часто порушуються стандарти об’єктивності, балансу думок чи відділення фактів від коментарів. Найпоширеніший спосіб цензури – це замовчування, уникання. Причому відсіювання тем можливе не лише в політичній сфері, а й навіть у культурній чи історичній. Яскравий приклад байдужості до української історії, культури демонструє після зміни керівництва газета обласної державної адміністрації і обласної ради «Народне слово». Лідеру партії «Руський блок», яка очолила редакцію після приходу до влади регіоналів, абсолютно неважливими є теми української державності, День Соборності, ювілеї Євгена Чикаленка і Леся Курбаса та десятки інших подій і імен. На вагомі претензії редактор Валентина Бажан парирує, мовляв, це моє бачення редакційної політики щодо процесів державотворення і збереження стабільності і миру в багатонаціональній Україні. Ось таке прокремлівське бачення за наш із вами кошт, бо газета фінансується із обласного бюджету, - наголосив у своїй репліці голова облорганізації Національної спілки письменників України Василь Бондар. Ґрунтовно проаналізував стан справ зі свободою слова на Кіровоградщині член правління обласної організації НСЖУ Валерій М’ятович, який сказав, що сьогодні «влада, як ніколи, дбає про свій імідж». Компліментарність і захвалювання влади зашкалює, а рівень життя простих людей щодня погіршується. Але ж навіть студент журфаку знає, соціальна роль журналіста полягає не у пропаганді результатів успішної роботи чиновників, а у жорсткій критиці їх помилок. Саме для цієї, не завжди приємної місії, потрібні професіоналізм, мужність і чесність автора. Моральна позиція журналіста невіддільна від його професійної риторики. «Перевесляни» підтримали пропозицію Валерія М’ятовича звернутися до керівництва області з ідеєю втілити на Кіровоградщині пілотний проект « Роздержавлення комунальних і державних ЗМІ», який вже понад десять років ніяк не реалізується на загальнодержавному рівні. Журналіст повинен відчувати, що він служить суспільству, а не чиновникам різних рангів. Узагальнюючи виступи Юрія Любовича, Василя Бондаря, Броніслава Куманського, Валентини Бажан, Вадима Мурованого, Геннадія Рибченкова, Валерія Лебідя, Олександра Ратушняка та ін., ГПО «Перевесло» вирішило звернутися до редакційних колективів кіровоградських ЗМІ із пропозицією виробити і оприлюднити засадничі принципи редакційної політики. У цих маніфестах мають знайти відображення головні демократичні і професійні цінності: не повинні замовчуватися суспільно важливі теми, не повинно бути осіб поза межами критики, мають бути бездоганна державна мова та збалансованість і незаангажованість новин, зворотній зв'язок із громадою та моніторинг реакції влади на критичні виступи видань. На одному із кіровоградських сайтів незабаром з’явиться дошка непошани «Темна зона», на якій оприлюднюватимуться теми і події, які «не помітили» кіровоградські журналісти і їх видання. Це буде скромна, але така необхідна допомога пишучій братії у їх щоденній боротьбі із цензором у собі...
Сергій Запорожан
|
